Ольга Кобилянська "Земля"

Кто завтра будет участвовать в диспуте, но не успел прочитать книгу, в сокращённом варианте может "Землю" найти здесь: http://www.ukrlib.com.ua/kratko/printout.php?bookid=1&id=15. Саму же книгу можно взять в библиотеке или у Павла Евгеньевича. Аудиокнигу можно найти в "ВК".

Цитаты из "Земли":

• Світ для всіх. Для багачів і убогих.

• Смерть одна робить, що сама хоче, і має велику силу проти нас.

• А що має бджола - як каже тато - з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато і мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже бог дав, і так мусить бути!

• Що чоловік без жіночих рук? Глина.

• Жінка призначена чоловікові, як смерть від бога.

• «Пощо мав іти відтак з дому? Пощо? Ті, що його відібрали, бодай би ніколи не зазнали радості з своїх дітей! Ті, що придумали військо та се, щоби сини покидали родичів у найкращому віці, бодай би і в гробі не найшли супокою, а тих, що видумали війну, нехай бог скарає, нехай їх тяжко скарає! Землі нехай наїдяться і най подавляться, кров'ю най уп'ються, коли їм уже чого іншого замало на оцім світі. Так, так, так...»

• Щось строге, невмолиме стоїть між ними й замикає їм уста. Тому одному він кориться: тій невидимій, залізній силі, хоч і не знає, що се таке.

• Доки мені бог сил дасть і доки буду жити, буду робити. Бог сам покличе нас уже, аби ми відпочили. Наша доля - працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.

• Кругом нас - якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша.

• Він не привикав. Він губив себе. В ньому не держалося купи те, що трималося там, на полях, тісно при нім. Він ступав боязко й незугарне, бо не смів ступати своєю ходою, а його рухи були неповоротні й несміливі, бо не були його рухами. Одіж, яку носив тепер, відібрала йому всю певність. І звідки мав би її відтак узяти? З хвилею, як покинув свою землю, покинула його і свідомість своєї вартості. Він прийшов сюди, аби стати чимось іншим.