Більшість мікропластику з'являється в Північному Льодовитому океані через прання одягу — дослідження
- knigoved
- 26 янв. 2021 г.
- 2 мин. чтения
ауковці у 2016 році зібрали зразки води на 71 ділянці у європейській та північноамериканській частині Арктики, а також на Північному полюсі. Зразки брали на глибинах від трьох до восьми метрів, а також на глибині 1 015 метрів з моря Бофорта (на північ від Аляски та Канади).
Вони встановили, що в середньому на один кубічний метр океанічної води припадає 40 частинок мікропластику, з них 92,3% — мікропластикові волокна, зокрема 73,3% — поліестер.
Крім того, вчені помітили, що у східній частині Арктики майже втричі більше мікропластикових волокон, ніж на заході. Вони припускають, що волокна «подорожують» дуже далеко від місця, звідки вони потрапили в океан. Наприклад, волокна з Нью-Йорка не залишаються у водах Нью-Йорка, а рухаються далі на схід Північного Льодовитого океану.
Звідки ж з'являються ці волокна? На думку вчених — через домашнє прання одягу. За їхніми підрахунками, лише один предмет одягу може виділяти мільйони мікропластикових волокон. У середньому одна сім'я у Канаді та США за рік створюэ 533 мільйона волокон (або 878 тонн волокон) внаслідок прання, згодом ці частинки через стічні канали потрапляють в океан.
Аби зменшити кількість волокон в океані, вчені пропонують вдосконалити роботу стічних каналів, щоб вони могли попередньо очищати використану воду перед тим, як та потрапить в океан. Також науковці продовжать своє дослідження: вони планують збирати зразки води на інших ділянках та відстежувати рух мікропластику.
Що таке мікропластик?
Це частинки розміром менше ніж п'ять міліметрів, які є результатом деградації пластикових предметів у навколишньому середовищі. Частинки мікропластику можуть потрапити з довкілля до живих організмів.
Мікропластик вже знаходили в арктичних льодах, водопровідній воді, пилу, кухонній солі, меді та пиві, людській плаценті, фекаліях людей і тюленів.
Науковці поки не можуть дати остаточної відповіді, як мікропластик впливає на наш організм. Він може потрапити туди в різні способи — від пакетованого чаю до пляшечок для дитячого годування. Однак точно відомо, що мікропластик містить речовини, які можуть негативно впливати на ендокринну систему людини.
Одже, за попередніми даними, канадські науковці з Асоціації збереження океану наразі стверджують, що більшість мікропластику в Північному Льодовитому океані з'явилася не через сміття, а через прання одягу.
Відповідне дослідження опублікували в Nature Communications.
Commentaires